сторінка 15 гдз 8 клас українська література Слоньовська 2021

Відповідь:


Діалог із текстом
1. Пісня «Ой Морозе, Морозенку» має багато варіантів. Про що це свідчить?
Що пісня написана народом, вона передавалася усно, і тому мала деякі зміни.

2. Яким саме народний герой постає у цій пісні? Знайдіть відповідні рядки в тексті, процитуйте й поясніть зміст яскравих тропів.
Військо виступає,
Попереду Морозенко
Сивим конем виграває.
Не вернувся й Морозенко,
Голова завзята,
Замучили молодого
Вороги прокляті.
Поставили Морозенка
На Савур-могилу:
«Дивись тепер, Морозенку,
На свою Вкраїну!»
За допомогою метафор: конем виграває, поставили на Савур – могилу, дивись на свою Україну ; епітетів: сивим конем, голова завзята, досягнуто яскравості.

3. Для чого введено образ матері народного героя? Що втратила б пісня без нього? Чому?
Образ матері – це образ України, пісня б втратила зміст та свій сенс, основну ідею та думку.

4. Пригадайте, що таке паралелізм (використайте «Літературознавчий словничок», поданий у розширеному варіанті підручника під QR-кодом) і для чого саме цей художній засіб вживається в народних піснях?
Паралелі́зм – аналогія, уподібнення, спільність характерних рис або чину. Найчастіше трапляється у синтаксичних ситуаціях, відомих із фольклорної традиції.

5. Які яскраві художні деталі містить народна пісня «Ой Морозе, Морозенку»?
– Крута гора, сивий кінь, голова завзята, грім, Савур – могила, сонце, пісня.

Діалоги текстів
1. В одному з варіантів пісні «Ой Морозе, Морозенку» є такі рядки:
За річкою, за Лиманом
Покопані шанці
Взяли, взяли Морозенка
В неділеньку вранці,
Посадили Морозенка
На тесовім стільці,
Витягнули в Морозенка
З чересу червінці.
Посадили Морозенка
На жовтім пісочку,
Зняли, зняли з Морозенка
Криваву сорочку.
Як ви думаєте, з якою метою в пісні відтворено натуралістичну сцену пограбування і катування героя ворогами? Як ви розумієте метафору «кривава сорочка»?
Щоб показати підступність, слабкість, лукавість, фальш, ненажерство та жорстокість, боягузтво ворога. Кривава сорочка – знущання, катування, побиття людини так, що вже просто шкіра відходить разом з сорочкою.

2. В іншому варіанті цієї пісні передано недобре передчуття старої Морозихи. Які художні засоби використано в цих рядках:
У неділю ранесенько
Та ще до схід сонця
Заплакала Морозиха,
Сидя край віконця:
«Ой щось рано-ранесенько
Став мак розпускаться,
– Мабуть, син мій Морозенко
В неволю попався»
Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну. Українці вірили у народні прикмети, Морозиха не виключення, бо коли побачила, як розпускається мак, у неї материнське серце заговорило про біду. У пісні є пестливі слова: ранесенько, віконце, метафори: схід сонця, мак розпускався, в неволю попався.

3. Герой пісні «Ой Морозе, Морозенку» – один із соратників Богдана Хмельницького. Деякі фольклористи вважають, що в пісні йдеться про осавулу Кропивнянського полку Нестора Морозенка, який приятелював із легендарним Максимом Кривоносом. Інші стверджують, що Морозенко у пісні – це полковник Станіслав Мрозовицький, який загинув у бою під Збаражем. У бібліотеці або в інтернеті знайдіть баладу «Морозенко» Оксани Пахльовської. Як ви думаєте, з якою метою поетеса згадує багатьох діячів культури і науки? Як саме перелік видатних людей проливає світло на особу юного Станіслава Мрозовицького? Поясніть, чому цей твір має ще одну назву – «Балада Падуанської осені».
У пісні згадуються діячі, які зробили багато для світу, їх не завжди визнавали, вони також пройшли свій шлях, але залишилися вірними своїм переконанням та поглядам. Це такі діячі, як Помпонацці, Везалій, Галілей – всесвітньо відомі вчені, лекції яких в епоху Відродження слухали студенти Падуанського університету: Помпонацці П'єтро – філософ; Везалій Андреас – медик-анатом; Галілео Галілей – фізик; механік і астроном, зробив ряд великих відкриттів, зокрема, що Галактика складається з окремих зірок, а Земля обертається навколо Сонця.
Квінт Горацій Флакк – давньоримський поет.
Марк Тулій Цицерон (приблизно 106-43 роки до н. е.) – давньоримський оратор, філософ, письменник, політичний діяч.
Епікур (341 – 270 роки до н. д.) – давньогрецький філософ, заснував у Афінах власну школу філософів, сповідував теорію споглядальності світу як найвищого щастя людини.
Анаксимандр (610 – 546 роки до н. д.) – давньогрецький філософ, давав природничо-матеріалістичні пояснення світу і вважав, що людина походить від тварин.
Публій Вергілій Марон – давньоримський поет.
Джотто (1266 – 1337) – італійський художник, йдеться про фрески капели дель Арена в Падуї.
Станіслав, брав з них приклад, вони його надихали, і тому ми маємо такого героя. Я вважаю, що балада таку назву тому, що знання, загартовування характер, становлення Станіслава як діяча, сталося саме у місті вчених Падуя. Чого осені, бо не підлітком туди потрапив Станіслав, а дорослим чоловіком, і йшов до мети, але змушений був полвернутися на Україну, мов пророцтво останні рядки твору:
Невдовзі вже під Збаражем загинеш.
Чоло шляхетне. Крові борозенка.
А на героя і не вчивсь неначе…
“За тобою, Морозенку,
Вся Вкраїна плаче!”