Параграф 3 гдз 8 клас всесвітня історія Сорочинська 2021
§ 3. Економіка ранньомодерної доби
Запитання та завдання
І.
✔ 1. «Революція цін» – процес знецінення грошей унаслідок падіння вартості золота та зростання цін на товари першої необхідності.
✔ 2. Великі географічні відкриття справили значний вплив на господарське життя всієї Європи. Якщо раніше головні торговельні шляхи пролягали через Середземне й Балтійське моря, то тепер вони перемістилися в океани. Виникла світова торгівля, що налагоджувала зв’язки між окремими материками.
✔ 3. Після Великих географічних відкриттів європейці навчилися вирощувати нові культури – кукурудзу, квасолю, картоплю, томати. Поширилося вживання шоколаду, цукру, земляних горіхів, тропічних фруктів, м’яса індички. Із появою картоплі європейці нарешті позбулися загрози голоду. Кукурудза стала поживною їжею для людей та кормом для худоби. Виробництво цукру у Бразилії та його продаж до Європи сприяло розвитку харчової промисловості. Солодощі стали доступними не лише заможним, а й простим людям. У раціоні населення з’явилися різноманітні рибні страви.
✔ 5. Капіталізм – суспільно-економічний лад, за якого основними суспільними верствами стають наймані працівники і буржуазія, яка основними засобами виробництва і використовує найману робочу силу на своїх підприємствах.
✔ 6. Було вдосконалено колесо, що приводило в рух водяний млин. У першій половині XVI ст. в Голландії навчилися використовувати як джерело енергії у промисловості вітряки. Велике значення мало вдосконалення конструкції й техніки виготовлення гвинта – важливого елемента будь-якого апарата, що передає енергію. У Нюрнберзі близько 1550 р. вперше розпочали використовувати друкарський гвинтовий прес. Завдяки цьому значно покращилася якість друку і збільшилася кількість друкованих листів. У XVI-XVII ст. європейці вдосконалили існуючі технології плавлення металів.
ІІ.
✔ 1. Одним із найважливіших наслідків Великих географічних відкриттів стала «революція цін». У 40-х рр. XVI ст. ціни на більшість товарів почали стрімко зростати. Ціна на хліб у XVI ст. зросла в п’ять-сім разів. Європейці звинувачували в цьому скупників товарів, але справжня причина стрибка цін полягала у величезній кількості золота та срібла, завезених до Європи з Америки й Індії. Саме це призвело до значного здешевлення золотих і срібних грошей та відповідного зростання цін на товари.
✔ 2. Буржуазія – соціальна верства, представники якої за власний кошт або кредитні ресурси організовували підприємницьку діяльність та користувалися послугами найманих працівників. Капіталізм – суспільно-економічний лад, за якого основними суспільними верствами стають наймані працівники і буржуазія. Остання володіє основними засобами виробництва і використовує найману робочу силу на своїх підприємствах.
✔ 3. Збільшення попиту населення Європи і новоутворених колоній на різноманітні вироби стало поштовхом до появи нових великих підприємств, що називалися мануфактурами. Мануфактура – це велике підприємство, в якому використовувалися ручні знаряддя праці та існував поділ праці між робітниками. Завдяки поділові праці робітники на мануфактурі виготовляли значно більше виробів, ніж у ремісничій майстерні. Найчастіше такі підприємства виникали в ткацтві і перш за все сукнарстві. Існувало 2 види мануфактур – розсіяна (підприємець роздавав сировину, а ремісник працював з нею в себе вдома) та централізована (усі виробничі операції здійснювалися під одним дахом працею найманих працівників, які не були власникам знарядь праці – їх самих набував підприємець і одноосібно встановлював обсяг праці і винагороду, яку отримає за неї кожен).
✔ 4. Селяни, крім землі, володіли всім необхідним для життя: знаряддями праці, житлом, робочою худобою. Для того, щоб отримати землю у її володаря – сеньйора, селяни сплачували йому ренту. Деякі селяни викуповували у сеньйорів свою особисту свободу. Між селянами і сеньйорами, які володіли землею, складалися нові ділові стосунки. Селянин перетворився на самостійного господаря. Розвиток ринкових відносин на селі призвів до майнового розшарування серед селян. На селі набувала поширення наймана праця.
✔ 5. Банкіри й купці поступово перетворилися на одну з найвпливовіших сил суспільства, залишаючись представниками непривілейованого третього стану, який, на відміну від духовенства і дворян, мусив сплачувати податки. Проте їхні реальна влада і вага у суспільстві стали набагато більшими: інколи вони навіть позичали гроші королям, щоб збіднілі монархи могли вести війни, утримувати двори.